В рамках Тижня дизайну, що проходив у Львівському професійному коледжі прикладного мистецтва та дизайну з 28 квітня по 2 травня 2025 р., ми розпочали нову концептуальну ідею АРТбранчів від наших майстринь у студії Design PARK.
Майстер-класи в рамках Тижня дизайну
Надія Катарина, майстер виробничого навчання коледжу, провела майстер-клас для педагогічних працівників коледжу «Техніка терраццо в декорі гіпсових виробів».
Терраццо (“terrazzo”) — це декоративний стиль, який бере свій початок з Італії, де його спочатку використовували для обробки підлоги. У класичному вигляді терраццо — це поверхня, в яку вкраплені різнокольорові шматочки мармуру, кварцу, скла чи іншого каменю, закріплені в цементній або смоляній основі та потім відшліфовані до гладкості.
Учасники та учасниці МК: Ірина Шекетера, Христина Голуб, Олена Штинда, Ірина Гах, Микола Шевців, – працювали з гіпсом, крихтою та силіконовими молдами під наставництвом Надії Катарини.
Творча атмосфера, солодощі та гарний настрій – все як на бранчі. Ви спитаєте чому саме бранч? Це час між сніданком та ланчем, з 11 ранку до 16 години дня. Ми доповнили легкий прийом їжі творчістю і трохи замурзали руки. Але результат того вартий (Текст – за дописом Ігоря Голуба).
У квітні про квіти можна говорити багато. Вони весняні, запашні, яскраві та різноманітні. А от квіти у смолі – це вже новинка у професійній діяльності нашого коледжу.
Викладачка спецпредметів та смолянистка Христина Максимяк розпочала для педпрацівників Львівського професійного коледжу прикладного мистецтва та дизайну дводенний АРТбранч «Квіти у смолі. Робота з епоксидною смолою».
Квіти в епоксидній смолі — це не лише декоративний виріб чи предмет інтерʼєру, а й своєрідний міст між природною красою й вічністю, зафіксованою у штучному сучасному матеріалі. Їх художнє та культурне значення – мов візуальна поезія, що нагадує про плин часу. Поєднання природного й технологічного: такі роботи поєднують сухоцвіти з сучасними матеріалами, що відкриває нові горизонти у предметному дизайні.
Індивідуальність і ручна праця – у кожному виробі: кожен виріб унікальний, оскільки неможливо повторити форму, колір і розташування квітів точно так само, що робить ці вироби цінними як артоб’єкти.
Культурне значення як збереження пам’яті: у багатьох культурах квіти символізують кохання, втрату, надію, жіночність. Їх збереження в смолі часто несе особистісний підтекст — наприклад, використання весільних букетів у декоративних виробах. Закарбовані у смолі вони стають символом вічності та нетлінності.
Екологічна філософія: у сучасному світі ця форма мистецтва може слугувати нагадуванням про цінність природи, її крихкість і необхідність збереження. Прозора смола ніби консервує красу, яка в іншому випадку зів’яла б. Вироби такого типу часто мають декоративне призначення — прикраси, підвіски, сувеніри, але водночас несуть глибокий естетичний меседж про єдність людини з природою (Текст – за дописом Ігоря Голуба).
АРТбранч з техніки вибійки провела майстриня Олена Штинда.
Учасники майстер-класу (Надія Обнявка, Надія Катарина, Наталія Турчиняк, Наталія Денькович, Оксана Дуфанець, Олена Погребняк, Іванна Дем’янчук) опановували давню українську техніку ручного друку (декорування тканин) — вибійку.
На майстер-класі педпрацівники коледжу ознайомилися з:
• традицією вибійки: історією, символікою, технікою;
• інструментами (дерев’яні штампи, фарби для тканини);
• особливостями розробки композиції та вибору орнаменту;
• правилами нанесення вибійки на тканину шопера.
• закріплення фарби (інструктаж для домашнього догляду).
Результат – унікальний та екологічний аксесуар (шопер) з авторським дизайном у традиційній техніці.
Вибійка була поширена ще з XVII-XVIII ст. Особливо популярною у Поділлі, Галичині, Волині, Поліссі. Техніка прийшла в Україну через торгові й культурні контакти з Сходу та Центральної Європи. Проте, вибійка як ремесло занепала в середині XX ст. з приходом промислового текстилю. Сьогодні вона відроджується завдяки митцям, майстрам та етнографам.
«Свій до свого по своє!»
Досліджуємо культуру разом, зберігаємо нашу ідентичність та пишаємося своїм корінням (Текст – за дописом Ігоря Голуба).
Ірина Шекетера, старший майстер Львівського ПК ПМД разом з учасницями – майстрами виробничого навчання: Христиною Голуб, Надією Катариною, Оленою Штиндою, – створили передвесільну феєрію. Це чарівний період, коли емоції наростають, повітря наповнюється очікуванням, а кожна дрібниця набуває особливого значення.
У центрі цієї метушні – підготовка квіткових букетів та композицій, які стануть символом чистоти, ніжності та нової спільної дороги вже завтра.
Квіти обрали в біло-зеленій палітрі – втілення природної елегантності та гармонії. Ніжні гербери, білосніжна еустома, троянди, кали, гіпсофіла, евкаліпт та інші рослини символізують чистоту, щирість і любов.
У майстерні флористів панує тиха, зосереджена атмосфера: шелест листя, ніжний хрускіт пелюсток, аромат свіжозрізаних квітів. Кожен букет та композиція – мов витвір мистецтва: ретельно складений, продуманий до дрібниць, наче віддзеркалення пари, яка готується сказати свої заповітні «Так».
У Львівському професійному коледжі прикладного мистецтва та дизайну ми не слідуємо модним трендам, а апробуємо на практиці унікальні форми мистецтва, що поєднують естетику, емоцію і символізм, – у них відображаються і культурні традиції, і сучасні художні пошуки.
На сторінці використані відео Юрія Маслака
