Тиждень академічної доброчесності

У рамках Тижня доброчесності, що відбувався у Львівському вищому професійному художньому училищі з 01 по 09 грудня 2022 р., було здійснено просвітницьку та профілактичну роботу з учнями навчального закладу.

Поінформованість учнів з термінами «академічна доброчесність» та «корупція» дозволила провести заходи згідно з планом роботи навчального закладу, зокрема:

– дискусійні бесіди «Академічна доброчесність»

– заняття з елементами тренінгу «Добро і чесність – головні норми людяності»

– Антикорупційну інтелектуальну гру «Що? Де? Коли?»

Під час тренінгового заняття учні дізналися про обурливі масштаби корупції, що історично охоплювали різні сфери життєдіяльності у різних сферах суспільства.

У ході дискусії учні змогли обговорити прояви недоброчесної поведінки у навчальних закладах.

Цікавою для учнів виявилася антикорупційна інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?» з протидії явищам корупції у навчальному закладі та суспільних сферах життя. Учні обговорювали правильність та хибність вчинків, описаних у ситуаціях, пропонували власні принципи доброчесності, яких слід дотримуватись в училищі та повсякденному житті; зображували власне бачення корупції за допомогою художніх матеріалів.

Проведене анкетування щодо обізнаності у цих негативних явищах ще раз підтвердило, що учні училища знають та розуміють вплив академічної доброчесності на позитивний результат отримання ними знань та вмінь у професіях, які вони здобувають.

Узагальнюючи сказане учнями, нагадуємо:

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Серед порушень академічної доброчесності законодавство України виділяє:

академічний плагіат – оприлюднення наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів/творів мистецтва інших авторів без зазначення авторства;
самоплагіат – оприлюднення власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;
хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;
надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання.

Часто академічна доброчесність має під собою складні наслідки, що призводить до розвитку корупції у закладі освіти. На жаль, це явище є досить поширеним у сучасному українському суспільстві, у різних сферах суспільного життя і дискредитує нашу державу в очах її іноземних партнерів.

Корупція – використання особою, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди; прийняття пропозиції або надання вигоди іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

Зокрема, корупція:

‒ підриває авторитет країни;

‒ завдає шкоди демократичним засадам управління суспільством, функціонуванню державного апарату;

‒ обмежує конституційні права і свободи людини та громадянина;

‒ порушує принципи верховенства права;

‒ порушує встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади, управлінських структур приватного сектора;

‒ руйнує моральні та суспільні цінності;

‒ дискредитує державу на міжнародному рівні.